Виховання без насилля

Виховання без насилля...

 ПРИТЧА

Дружина священика народила дитину. Вона не вірила в побої, хоча покарання дітей різками було тоді дуже поширеним. Але одного разу, коли синові було 5 років, він витворил таку витівку, що дружина священика вирішила, незважаючи на свої житті. Вона сказала синові, щоб він пішов на двір і сам знайшов для себе різку. Хлопчика довго не було, а коли він повернувся, обличчя його було мокрим від сліз. Він сказав:
- Мама, я не знайшов лозину, але знайшов камінь, яким ти можеш в мене кинути. У цей момент мати несподівано зрозуміла, як виглядала ситуація з точки зору дитини: якщо моя мама хоче зробити мені боляче, то немає ніякої різниці, як вона це зробить, вона може з таким же успіхом зробити це каменем. Мама посадила сина до себе на коліна, і вони разом поплакали. Вона поклала камінь на кухонну полицю  як нагадування, що насильство - це не вихід!

   Дорослому, який замахнувся на сина чи доньку, варто поміркувати: чого я хочу домогтися? Змінити небажану по­ведінку дитини чи продемонструвати «хто в домі хазяїн» та відігратися на ній за непо­кору або прояв власної думки, бажання відстояти власні цінності?  

                                                                                                                

 Продовження - переходьте за посиланням....... 

https://docs.google.com/document/d/1Uoq5aDYEMWG2t7ImR9TYA0Z2MBOuDWBP/edit?usp=sharing&ouid=100091707414176614811&rtpof=true&sd=true