25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

 



За ініціативи ООН 25 листопада відзначається 
Міжнародний день боротьби за ліквідацію 
насильства щодо жінок.

У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок й запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.
Дата 25 листопада була вибрана в пам’ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, забитих до смерті палицями таємною поліцією за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільо в 1960 році.
ООН зазначає, що жінки і дівчатка піддаються насильству, як у мирний час, так і під час збройних конфліктів, – з боку держави, суспільства, родичів. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури. Структури домінування, на яких ґрунтується насильство, глибоко вкорінені в суспільстві. Досвід або загроза насильства повсюдно перешкоджають жінкам в повній мірі здійснювати свої права людини і користуватися ними.


Що таке гендерно-обумовлене насильство

Як стверджує ООН, насильство по відношенню до жінок і дівчаток є одним з найбільш широко поширених і таких, що ведуть до катастрофічних наслідків порушень прав людини в сучасному світі. Виділяють декілька його видів:

Фізичне насильство. Під ним передбачають дії людей, які наносять фізичну шкоду. Це можуть бути побиття, нанесення тілесних ушкоджень, вбивство. А також торгівля людьми, рабство, операції на жіночих статевих органах, що калічать.

Сексуальне насильство. Це будь-який сексуальний акт або спроба його здійснення, спрямовані на людину примусово. До сексуального насильству відносять зґвалтування, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, сексуальну експлуатацію тощо.

Психологічне насильство. Форма насильства, наслідком якого може бути психологічна травма. Йдеться про контроль, знецінення, ігнорування, газлайтінг, ізоляцію від суспільства, шантаж і залякування.

Економічне насильство. Виражається як відмова в доступі до засобів існування і одноосібному контролі над ними. Економічним насильством називають відмову в утриманні дітей, приховування доходів, самостійне прийняття великих фінансових рішень, а також найсуворіший контроль витрат.

Несприятливі психологічні, сексуальні і репродуктивні наслідки для здоров’я, обумовлені насильством, впливають на жінок на всіх етапах їхнього життя, заявляє ООН. А ВООЗ повідомляє, що насильство над жінками може призводити до смертельних наслідків у вигляді вбивств і самогубств, небажаних вагітностей, абортів, захворювань, депресій і розвитку залежностей.

Крім того, насильство по відношенню до жінок є перешкодою на шляху досягнення прогресу в області рівності, розвитку і миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток.

Як змінилася ситуація за 2020 рік

У 2020 році людство зіткнулося з пандемією коронавірусу, яка відбилася не тільки на очевидних сферах, як охорона здоров’я та економіка, а й призвела до збільшення випадків домашнього насильства. Через карантинні заходи багато хто змушені були тривалий час залишатися на одній території з кривдником.

Так, у квітні, всього за місяць локдауна, від українок в два рази частіше стали надходити повідомлення про домашнє насильство. А в ООН заявили, що карантин може привести до 7 мільйонів небажаних вагітностей у всьому світі.

«Ще до появи COVID-19 побутове насильство вже було одним з найсерйозніших порушень прав людини. За попередні 12 місяців 243 млн жінок і дівчаток (у віці 15−49 років) в усьому світі піддалися сексуальному або фізичному насильству з боку сексуального партнера», — йдеться в повідомленні організації.

Однак поточні обставини ще більше ускладнюють вирішення цієї проблеми.

Як боротися з насильством по відношенню до жінок в Україні

2020 рік в Україні почався з того, що українки і українці активно закликали ратифікувати в країні Стамбульську конвенцію (Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством).

У петиції пояснюється, що Україна є однією з держав-авторів Конвенції і однією з перших підписала її, але досі не ратифікувала документ і не імплементувала норми в національне законодавство.

Ратифікація Стамбульської конвенції стала головною темою Маршу жінок 2020 8 березня у Києві. А в травні 2020 року петиція набрала необхідну кількість підписів — 25 тисяч. Президент України Володимир Зеленський відповів на звернення, а пізніше навіть назвав домашнє насильство в Україні другою за значимістю проблемою після коронавірусу.

Однак до закінчення 2020 року процес ратифікації Стамбульської конвенції так і не був завершений.

Законодавством України в цілому передбачені заходи з протидії домашньому насильству. Зокрема: винесення заборонного наказу щодо кривдника, а також адміністративна і кримінальна відповідальність.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Світ без насильства очима дітей».

"Світ без насильства"

16 днів проти насильства